- кінчик
- [к’і/нчиек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
кінчик
Смотреть что такое "кінчик" в других словарях:
ве́нчик — венчик … Русское словесное ударение
леде́нчик — леденчик … Русское словесное ударение
ле́нчик — ленчик … Русское словесное ударение
плаву́нчик — плавунчик … Русское словесное ударение
роза́нчик — розанчик … Русское словесное ударение
тушка́нчик — тушканчик … Русское словесное ударение
вінчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гребінчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
загінчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Калінчик — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
камінчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
